Ваш кошик порожній
Навколо світу
Наречення імені на 7-й день, рисові коржики на 100-й: перші свята малюків
В Японії дитині часто дають ім’я на сьомий день, тому свято цього дня називають ще й церемонією наречення імені. Єврейські хлопчики отримують своє ім’я на івриті на восьмий день, а інші свята чекають місяць або, як у Кореї, аж до сотого дня. Ті, хто хоче святкувати без церкви, можуть придивитися до Норвегії, де трохи більше ніж 2 000 дітей на рік отримують нерелігійне свято наречення імені — navnefest.
У Єгипті родичі б’ють у ступку поруч із немовлям
Хамзі Ібрагіму Мухаммаду було сім днів, коли родичі зібралися в домі родини неподалік Мансури, міста в дельті Нілу. Батьки думали скасувати свято, але родина вирішила дотриматися традиції, особливо після важкого початку життя Хамзи з жовтяницею та проблемами з диханням.
Один із родичів ішов на чолі процесії й бив товкачем у ступку. Мама Хамзи, Ісраа Саад Діаб, переступила через ритуальне підношення й гаряче вугілля, а гості пили могат — дорогий трав’яний напій, який має посилювати вироблення молока в жінок, що годують грудьми. Хамза проспав усе це, повідомила американська радіомережа NPR у липні 2011 року.
Свято називається себу (sebou’), що означає «сьомий». За даними NPR, святкувати немовля, яке прожило перші сім днів життя, — єгипетський звичай, якому тисячі років, і спершу себу було церемонією наречення імені. Це свято має язичницьке коріння, але його перейняли і мусульмани, і християни.
Єгипетський новинний сайт Egyptian Streets описує, як воно зазвичай проходить — і для дівчаток, і для хлопчиків, і в мусульманських, і в коптських родинах. Немовля кладуть у сито. Колись сито стояло на високому столі, з традиційним чайником для хлопчиків і глиняними глечиками для дівчаток, а сьогодні сито з дитиною ставлять на підлогу.
Літні родичі, найчастіше бабуся, б’ють у мідні ступки й нараспів наказують дитині слухатися батьків. Жінки запалюють пахощі й переступають через сито — сім кроків, які, кажуть, відганяють лихе око, — повторюючи: «перший крок в ім’я Бога, другий в ім’я Бога, ...»
Увесь цей шум довкола семиденного немовляти має кілька пояснень. NPR пише, що гучні звуки мають гартувати характер дитини й робити її сміливою. Egyptian Streets наводить одну з теорій, чому саме сьомий день: давні єгиптяни нібито вірили, що саме тоді в новонароджених починає розвиватися слух. «Сам ритуал — він увесь про те, щоб навчити новонародженого відганяти злих духів, про те, щоб зміцнити його, дати йому, знаєте, сміливість і волю до життя», — сказала NPR Ханія Шолкамі, антропологиня з Американського університету в Каїрі.
Під час акіки волосся голять і зважують на срібло
Останнім часом мусульмани в Єгипті почали святкувати народження дитини акікою — ісламським обрядом, пише Egyptian Streets. Він теж відбувається на сьомий день: у жертву приносять вівцю, а м’ясо ділять між друзями, родичами й тими, хто потребує.
Індонезійський новинний сайт detik пояснює цей звичай хадисом — одним із переказаних висловів пророка Мухаммада. Згідно з ним, хлопчик «перебуває в заставі» за свою акіку, тобто тварину, яку забивають на сьомий день, і того ж дня йому дають ім’я та голять волосся. Інший хадис, який цитує сайт, каже, що за хлопчика забивають двох кіз, а за дівчинку — одну. Серед умов, які перелічує сайт, — волосся зважують на срібло, а його вартість віддають бідним.
Управлінню фетв Йорданії, яке відповідає на запитання людей щодо ісламського права, поставили запитання, чи треба новонародженій дівчинці голити волосся, чи лише коротко підстригти. Відповідь була така: гоління — це сунна, тобто рекомендована дія, і для хлопчиків, і для дівчаток. Волосся слід знімати бритвою, а не ножицями. Хто боїться поранити дитину, може попросити зробити це досвідчену людину або підстригти волосся якомога коротше електричною машинкою.
За словами вчених, на яких посилається управління, вагу волосся слід віддати золотом на благодійність. Переказ, який фетва наводить на підтвердження, стосується доньки пророка, Фатіми, яка зважила волосся чотирьох дітей і віддала стільки ж срібла.
Японська церемонія наречення імені дає імені місце в домі
В Японії свято сьомого дня пишуть お七夜 — ієрогліфами «сім» і «ніч». За даними сайту для батьків японської компанії Meiji, дитині часто дають ім’я саме цього дня, тому свято ще називають 命名式 — «церемонія наречення імені». Найближчих людей родини запрошують почути ім’я.
Ім’я записують на іменному аркуші — 命名書. Формально це роблять так: аркуш японського паперу складають утричі й пишуть ім’я дитини посередині, ім’я батька та ким йому доводиться дитина — праворуч угорі, а дату народження — ліворуч унизу.
Аркуш ставлять біля домашнього вівтаря, синтоїстського чи буддійського, або в ніші кімнати. Якщо вівтаря немає, достатньо написати ім’я та дату народження на аркуші паперу для каліграфії. Потім його можна поставити на полицю або повісити на стіну біля подушки малюка.
Єврейським хлопчикам дають ім’я на восьмий день
У єврейській традиції хлопчик отримує своє єврейське ім’я лише після обрізання, брит-міли, на восьмий день. День народження вважається першим днем, тож хлопчик, який народився у вівторок по обіді, проходить брит наступного вівторка, пише єврейська неприбуткова організація Aish. Церемонію відкладають, якщо в дитини жовтяниця чи будь-який інший ризик для здоров’я.
За звичаєм ніхто не чує імені, доки дитина офіційно його не отримає. Під час обрізання немовля тримає сандак — часто дідусь або шанований рабин, — і Aish називає цю роль найвищою честю. Потім той, хто промовляє благословення, оголошує ім’я, а далі — святкова трапеза. Дівчинці ім’я дають під час публічного читання Тори, і свято для неї не обов’язково влаштовувати одразу після народження.
Через місяць японські родини йдуть до святилища
В Японії, коли дитині приблизно місяць, родина йде до святилища місцевого божества-охоронця й молиться за майбутнє здоров’я та щастя дитини. Цей візит називається お宮参り, і, за даними Meiji, його здійснюють приблизно на 31-й день для хлопчиків і на 32-й для дівчаток, хоча в різних регіонах по-різному. Сайт радить не надто суворо триматися дати. Натомість родина може обрати день, коли тато вихідний, а малюк у гарному настрої.
Місяць — це межа і в єврейській традиції. Сина-первістка, який відповідає певним умовам, викуповують під час церемонії підйон га-бен — не раніше 31-го дня, сумою, еквівалентною вартості п’яти срібних шекелів, за даними Aish. У США для цього іноді використовують п’ять срібних доларів Liberty. Дівчатка цю церемонію не проходять.
Чотири місяці в хакка, сто днів у Кореї
У традиції хакка і хлопчиків, і дівчаток святкують у чотири місяці, згідно зі словником хакка від Міністерства освіти Тайваню. Бабуся по матері дарує одяг з голови до ніг, як і на свято першого місяця та на рочок.
Колись у цей день робили 收涎 — «збирання слини». Печиво нанизували на червону бавовняну нитку й вішали дитині на шию, завжди парну кількість: 12, 24 чи 36. Мама носила дитину по родичах і сусідах.
Свідомо обирали літню людину, яка проводила печивом по ротику дитини, щоб воно вбирало слину, — з надією, що дитина доживе до такого ж віку. Вірили, що після цього слина перестане текти. На фотографії в словнику літня людина робить саме це. Знімок зроблено в Нейпу 1981 року, коли подружжя святкувало чотири місяці третього сина своєї доньки.
У Кореї святкують пегіль — сотий день дитини. Ніхто точно не знає, коли з’явився цей звичай, пише Gwangju News, англомовний журнал у Кореї, бо він складався поступово як народна традиція, а збережених записів, які б це показували, немає. Смертність немовлят у Кореї була надзвичайно високою до середини XX століття, і на цьому тлі легко зрозуміти, чому сотий день став святом, пише журнал.
Після народження дитини родини вішали біля дому священну солом’яну мотузку, кимджуль, щоб не пускати непроханих гостей, бо ті могли принести з собою хворобу чи злих духів. На святі сотого дня подавали пексольгі — білі рисові коржики, приготовані на пару. Склад «пек» може означати і «білий», і «сто», тож коржик несе побажання, щоб дитина прожила сто років.
Рисові коржики роздавали родичам і сусідам, а також людям, яких не запрошували. Мета була — сто отримувачів, але насправді досягти цього числа було не важливо, пише Gwangju News, бо вистачало самого жесту. Того дня дитині часто вперше підстригали волосся — тепер так роблять уже не завжди.
Сьогодні, коли смертність немовлят низька, значну частину уваги перебрав на себе рочок, пише журнал. Більшість родин усе ж святкують пегіль, і багато хто робить кілька фото вдома чи у фотостудії, а потім ділить із родиною простий обід і рисові коржики.
В Японії お食い初め — «першу трапезу» — влаштовують, коли дитині 100–120 днів, із побажанням, щоб вона ніколи не знала нестачі їжі. Meiji згадує червоний рис і рибу на грилі з головою та хвостом.
З церквою чи без: як у північних країнах
У Швеції кількість хрещень у Церкві Швеції і 2018, і 2019 року дорівнювала приблизно 40 відсоткам від кількості народжень, згідно зі статистикою церкви, яку оприлюднив шведський мовник SVT. У пандемічному 2020 році частка впала до 27,5 відсотка, а 2022 і 2023 року знову становила близько 40 відсотків. «До пандемії дуже рідко траплялося, щоб у нас хрестили братів і сестер одночасно», — сказала SVT Марі Ренстам, настоятелька, яка очолює парафію Енскеде-Орста в Стокгольмі.
З 1988 року норвезька організація Human-Etisk Forbund пропонує navnefest — нерелігійну церемонію, яку проводять, коли дитині дають ім’я, за даними норвезької енциклопедії Store norske leksikon. Її проводять для кількох дітей одночасно в ратуші, будинку культури чи подібному місці, з промовою та виступами, як-от музика й читання віршів. Батьки й дитина отримують табличку з іменем. Щороку в Норвегії navnefest влаштовують для трохи більше ніж 2 000 дітей.
У Фінляндії хрещення найчастіше відбувається протягом двох-трьох місяців після народження, пише Євангелічно-лютеранська церква Фінляндії. Під час хрещення священник просить батьків назвати обране ім’я, а потім вносить його до церковних книг і реєстру населення. Ім’я треба повідомити до реєстру Агентства цифрових послуг і даних про населення протягом трьох місяців після народження.
Від іменного аркуша до постера-метрики
Японський іменний аркуш може висіти на стіні біля подушки малюка, а на норвезькому navnefest родина отримує табличку з іменем. Lovely Baby Print створює постери-метрики, на яких малюка намальовано точно такого зросту, як при народженні, у масштабі 1:1, з ім’ям, датою, часом, вагою та зростом. Ви створюєте власний постер-метрику на сайті, а Lovely Baby Print його друкує. Це може бути подарунок на хрестини чи подарунок на свято наречення імені, а через роки дитина зможе стати поруч і побачити, якою маленькою колись була.
Подарунок на хрестини й на свято наречення імені від Lovely Baby Print
Конструктор відкриється одразу. Усе можна змінити до оформлення замовлення.
Джерела
- Meiji (u.å.). 赤ちゃん歳時記リスト. ほほえみクラブ 育児応援サイト, Meiji Co., Ltd. Hämtad 13 november 2026. https://www.meiji.co.jp/smartphone/baby/club/category/study/infant_record/st_infant_record154.php
- Lev, Dov (u.å.). Jewish Laws and Traditions after Birth. Aish. Hämtad 13 november 2026. https://aish.com/20-infancy-2/
- Dooley, Diane (2026). Korea's 100-Day Celebration: The Baegil. Gwangju News. https://gwangjunewsgic.com/history-tradition/koreas-100-day-celebration-the-baegil/
- Dybdahl, Audun (2024). Navnefest. Store norske leksikon. https://snl.no/navnefest
- Nelson, Soraya Sarhaddi (2011). At 7 Days, Egyptian Babies Mark First Rite Of Passage. NPR, publicerad via KUNC. https://www.kunc.org/npr-news/2011-07-29/at-7-days-egyptian-babies-mark-first-rite-of-passage
- Rafik, Farah (2022). Al Sebou': Halaatak Bergalatak, and the Egyptian Baby Shower. Egyptian Streets. https://egyptianstreets.com/2022/07/16/al-sebou-halaatak-bergalatak-and-the-egyptian-baby-shower/
- Safitri, Amelia Ghany (2024). Aqiqah: Pengertian, Dalil, dan Syaratnya. detikHikmah. https://www.detik.com/hikmah/khazanah/d-7551232/aqiqah-pengertian-dalil-dan-syaratnya
- General Iftaa' Department, Jordanien (2010). It is Sunnah to Shave the Hair of the Newborn (Male or Female). Fatwa nr 461. https://www.aliftaa.jo/research-fatwa-english/461/-It-is-Sunnah-to-Shave-the-Hair-of-the-Newborn-Male-or-Female
- 劉淑貞 (u.å.). 做四個月. Hakka Dictionary, Taiwans utbildningsdepartement. Hämtad 13 november 2026. https://hakkadict.moe.edu.tw/static/resource/禮俗/110_029_做四個月.pdf
- Mellbert, Annie och Sima, Lotta (2024). Andelen dop på väg tillbaka till samma nivå som innan pandemin. SVT Nyheter. https://www.svt.se/nyheter/inrikes/andelen-dop-pa-vag-tillbaka-till-samma-niva-som-innan-pandemin
- Evangelisk-lutherska kyrkan i Finland (u.å.). Ristiäiset – lapsen ensimmäinen juhla. Hämtad 13 november 2026. https://evl.fi/perhejuhlat-ja-pyhat/ristiaiset/